https://enciklopedija.cc/index.php?action=history&feed=atom&title=Tripiljska_kulturaTripiljska kultura - Povijest promjena2026-09-03T04:48:36ZPovijest promjena ove stranice na wikijuMediaWiki 1.42.3https://enciklopedija.cc/index.php?title=Tripiljska_kultura&diff=120166&oldid=prevWikiSysop: Bot: Automatski unos stranica2021-09-14T03:34:30Z<p>Bot: Automatski unos stranica</p>
<p><b>Nova stranica</b></p><div><!--'''Tripiljska kultura'''-->[[Datoteka:Tripolye statue.jpg|mini|desno|200px|Tripiljski kipić pronađen u Ukrajini]]<br />
'''Tripiljska kultura''' ([[ukrajinski|ukr.]] '''Трипільська культура''') potječe sa prostora zapadne [[Ukrajina|Ukrajine]], točnije između rijeka [[Dnjepar]] i [[Dnjestar]], a ime je dobila prema selu [[Tripilja]] u blizini grada [[Kijev]]a, gdje su je otkrili [[Ukrajinci|ukrajinski]] arheolozi krajem 19. stoljeća. Sličan oblik kulture otkriven u sjeveroistočnoj [[Rumunjska|Rumunjskoj]] i sjevernoj [[Moldova|Moldovi]] je poznatiji pod nazivom [[Cucuteni kultura]]. O točnom podrijetlu i sadržaju te kulture do danas se vode stručne rasprave, ali je prihvaćena činjenica da su osnovicu te kulture činila [[neolit|neolitska]] [[plemena]] čije je najranije razdoblje od 4000. do 3000. godina pr. Kr. [[Ukrajina|Ukrajinska]] [[arheologija]] raspolaže sa brojnim saznanjima o tripiljskoj kulturi jer su njezini tragovi pronađeni u samom centru [[Kijev]]a, gdje su početkom 3000. godina pr. Kr. postojala naselja zemljoradničko-stočarskih plemena Tripiljaca.<br />
<br />
[[Tripiljci]] su prema istraživanjima živjeli na iskonsko [[Slaveni|slavenskim]] područjima s toga su pojedini povjesničari stvorili zaključak da su oni vrlo vjerojatno slavenski preci, odnosno [[Praslaveni]]. [[Slaveni]] su naslijedili njihovu tada bogatu kulturu koja je u maločemu zaostajala za ranim civilizacijama [[Stari Istok|Starog Istoka]] iz 5000. - 4000. godina pr. Kr. Osim prastarih pronađenih naselja na prostorima zapadne [[Ukrajina|Ukrajine]], Tripiljci su prepoznatiljivi i po različitim predmetima njihova rada, ukrasima izrađenim od kremena, kosti, roga, te svjedoče o izloženom kultu plodnosti i kultu predaka. U tehnici [[keramika|keramike]] najzastupljeniji su likovi žena u sjedećem položaju, dok se u izradi keramičkog posuđa primjećuju likovi [[zmaj]]eva koji su [[simbol]]izirali zaštitu.<br />
<br />
== Literatura ==<br />
<br />
'''Na ukrajinskom:'''<br />
* Бібіков С. ''Трипільська культура. Археологія Української РСР'', т. І. Київ, 1971.<br />
* ''Енциклопедія Трипільської цивілізації'', Київ, Укрполіграфмедіа, 2004, т. І-ІІ.<br />
* Захарук Ю. ''Пізній етап трипільської культури. Археологія Української РСР'', т. I. Київ, 1971.<br />
* Пастернак Я. ''Археологія України''. Торонто 1961.<br />
* ''Трипільська культура'', т. І, АН УРСР, Інститут Археології. Київ, 1940.<br />
* Черниш К. ''Ранньотрипільське поселення Ленківці на Середньому Дністрі''. АН УРСР, Інститут Археології. Київ, 1959.<br />
<br />
'''Na ruskom:'''<br />
* ''Археология Украинской ССР'', Киев, 1985, т.1<br />
* Бибиков С. ''Раннетрипольское поселение Лука-Врублевецкая на Днестре''. МИА н. 38. М.&nbsp;— П. 1953.<br />
* Пассек Т. ''Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья'', МИА, н. 84. Москва, 1961.<br />
* Пассек Т. ''Периодизация трипольских поселений''. МИА, н. 10. М.&nbsp;— П. 1949.<br />
* Рыбаков Б.А., Космогония и мифология земледельцев энеолита // ''Советская археология'', 1965, № 1—2.<br />
* Рындина Н.В. ''Древнейшее металлообрабатывающее производство Восточной Европы'', М., 1971.<br />
* Хвойко В. Каменный век Среднего Поднепровья // ''Труды одиннадцатого археологического сьезда в Киеве''. І. Киев, 1901. <br />
* Черныш Е.К., К истории населения энеолитического времени в Среднем Приднестровье // ''Неолит и энеолит юга Европейской части СССР'', Москва, 1962.<br />
<br />
'''Na njemačkom:'''<br />
* Schmidt H. ''Cucuteni in der oberen Moldau, Rumanien : Die befestigte Siedlung mit bemalter Keramik von der Steinkupferzeit bis in die vollentwickelte''. Berlin-Leipzig: Gruyter, 1932.<br />
<br />
'''Na rumunjskom:'''<br />
* Dumitrescu, V. ''Arta culturii Cucuteni''. Bucuresti: Editura Meridiane, 1979.<br />
<br />
== Vidi još ==<br />
*[[Černjahivska kultura]]<br />
<br />
== Vanjske poveznice ==<br />
<br />
* [http://archaeology.kiev.ua/cultures/tripolskaya.htm Трипольская культура. Восточноевропейский археологический журнал]<br />
* [http://www.trypillia.com/ Трипільська цивілізація]<br />
* [http://www.trypillya.kiev.ua/ Трипільська культура на Київщині]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=147 Зброя племен культури Трипілля - Кукутені]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=319 Сергій СЕГЕДА. Антропологічні риси творців Трипільської культури]<br />
* [http://sk.vlasenko.net/tripolye/ Світлини музею трипільської культури с.Трипілля]<br />
* [http://www.zn.kiev.ua/nn/show/493/46430/ Леонід ЗАЛІЗНЯК.ПРО ТРИПІЛЬЦІВ, СЕМІТІВ ТА НАРДЕПІВ-ТРИПІЛЛЯЗНАВЦІВ]<br />
* [http://www.zn.kiev.ua/nn/show/454/40624/ Валентин МОЙСЕЄНКО.ТРИПІЛЬСЬКІ ПРОТОМІСТА І СВІТОВА ЦИВІЛІЗАЦІЯ]<br />
* [http://www.zn.kiev.ua/nn/show/485/45830/ Валентин МОЙСЕЄНКО.ЦЕ СОЛОДКЕ СЛОВО — АМАРГІ, АБО САГА ПРО ДЕМОКРАТІЮ]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1024 Михайло Відейко: “55% українців походять від трипільців”]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=49 Трипільскі витоки містобудівних традицій у давніх слов`ян]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=90 Трипільська культура – первень українського народного мистецтва]<br />
* [http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=41 Приватний історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля]<br />
<br />
[[Kategorija:Ukrajinska kultura]]<br />
[[Kategorija:Povijest Ukrajine]]<br />
[[Kategorija:Povijest Rumunjske]]<br />
[[Kategorija:Neolitik]]</div>WikiSysop